грудня в межах онлайн-лекторію Ukraine Global Faculty відбувся відкритий семінар директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза», кандидата економічних наук Володимира Власюка. Подія зібрала широку аудиторію слухачів, зацікавлених у стратегічному баченні розвитку української промисловості та експорту у післявоєнний період.
На початку семінару Володимир Власюк окреслив фундаментальну роль експорту в сучасній економіці:
«Жодна країна з перехідною економікою не зростала швидко без масштабної участі у зовнішніх ринках. Експорт — це спосіб продавати нашу додану вартість і збільшувати національне багатство».

Він наголосив, що сьогодні Україна не використовує потенціал глобальної торгівлі: частка експорту у ВВП за останнє десятиліття суттєво знизилася — на відміну від Польщі, Туреччини та Словаччини, де саме експорт став фундаментом економічного ривка.

Особливо гостро проявляється проблема структури української економіки: частка переробної промисловості становить лише 8,2% ВВП — більш ніж удвічі менше, ніж у європейських сусідів.
«Економіка бідності виникає там, де країна експортує сировину й імпортує більшість ресурсів для її виробництва. Ми не станемо заможними, продаючи зерно по $200 за тонну, коли з нього шляхом переробки можна виробити продукції вартістю більше $1000», — підкреслив спікер.

За його словами, зміна структури експорту неможлива без значного нарощення експортоспроможних виробництв — від глибокої переробки агропродукції до розвитку машинобудування, хімічної промисловості, виробництва матеріалів та інгредієнтів.

Говорячи про те, що означає реальний «експортний стрибок», Власюк наголосив, що йдеться не про приріст у відсотках, а про кратне збільшення. Україна має рухатися до подвоєння експорту — від нинішніх близько $51 млрд до $100 млрд і більше — одночасно змінюючи структуру поставок: частка високо- та середньотехнологічної продукції має зрости з 26% до не менш ніж 50–55%. Важливо також повернути тренд зростання співвідношення «експорт/ВВП», який є базовим показником економічної стійкості.

У цьому контексті невід’ємною складовою стає новітня індустріалізація — сучасна, ринкова, побудована на мотивації приватного інвестора. Власюк наголосив, що мова не про державне будівництво заводів, а про створення середовища, яке мотивує інвестора ухвалювати рішення розміщувати виробництво саме в Україні. Це передбачає доступ до довгострокових інвестиційних кредитів, розбудову інфраструктури на промислових майданчиках, страхування ключових ризиків у воєнний час, розвиток індустріальних парків та інститутів підтримки, а також впровадження п’ятирічних індикативних планів розвитку, які забезпечують прогнозованість для бізнесу.
«Підприємець бере на себе найбільший ризик, коли будує завод. Завдання держави — розділити цей ризик і створити умови, за яких інвестувати в Україну раціонально і вигідно», — підсумував Власюк.

Окремо він пояснив прямий зв’язок між експортом, промисловістю та добробутом. Якщо країна виробляє переважно сировину, то продає мінімальну частину доданої вартості й втрачає потенційні доходи, робочі місця та податки. Створення виробництв середньої та високої технологічності означає, що додана вартість залишається всередині країни: її отримують працівники у вигляді зарплат, держава — у вигляді податків, бізнес — у вигляді прибутків, які можуть реінвестуватися у розширення виробництва. Такий механізм і створює сталі умови для зростання добробуту та відновлення економіки.

Семінар завершився сесією запитань і відповідей, під час якої учасники ставили питання про застосування нової експортної стратегії, можливість інтеграції українських виробництв у європейські ланцюги створення вартості, розвиток галузевих кластерів та інструменти стимулювання інвестицій. Усі відповіді Власюка сходилися до спільної тези: сильна економіка неможлива без масштабної переробної промисловості та експорту продукції з високою доданою вартістю.

Семінар є частиною програми «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини», яку реалізує Академія КМЕФ за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта (FES Ukraine).

Ukraine Global Faculty відкритий для всіх бажаючих і безкоштовний завдяки підтримці фінтех-компанії Activitis.