Україна може стати хабом для зелених технологій — Володимир Власюк на Energy Day 2025
11 червня 2025 року відбувся ключовий галузевий захід Energy Day 2025, організований Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з Berlin Economics, ДТЕК та Helios Strategia. У фокусі обговорення — відновлення енергосистеми, локалізація виробництва зелених технологій, розвиток відновлюваної енергетики та промислової бази для енергетичного переходу. Серед спікерів заходу — директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, який представив аналітичне бачення потенціалу України як платформи для розвитку критичних галузей зеленої економіки. Його виступ відбувся в межах панелі «Локалізація зелених технологій та розвиток ВДЕ», яка фокусувалася на планах щодо розвитку енергетичного сектору та виробництва компонентів для відновлюваної енергетики в Україні державно-приватним партнерством.
У своєму виступі Власюк акцентував увагу на трьох ключових блоках, що визначають перспективу України як «зеленого індустріального хабу»: наявність критичних мінералів, потенціал у виробництві компонентів для сонячної енергетики, а також потреба у стратегічній промисловій політиці.
«В Україні є ключові структурні компоненти для виробництва акумуляторів і напівпровідників — основи зеленої та цифрової трансформації. Ми говоримо про літій, графіт, марганець, титан, цирконій, гафній, германій, галій — всі ці елементи присутні в нашій надрах», — наголосив Власюк.
Він також звернув увагу на потужний ресурсний потенціал країни у сфері виробництва сонячних панелей. Україна має поклади кварцового піску, необхідного для виробництва скла та кремнію — основних компонентів фотоелектричних модулів. Проте, на думку експерта, ключовим бар’єром залишається відсутність сучасного виробництва полікристалічного і монокристалічного кремнію, а також підприємств з виготовлення скла для сонячних панелей.
«Побудова двох критично важливих підприємств — з виробництва скла та кремнію — дозволила б створити замкнений ланцюг доданої вартості в Україні. І це кардинально змінило б нашу позицію на світовому ринку», — зазначив він.
Окремо Власюк підкреслив важливість промислової політики, орієнтованої на підтримку локалізації стратегічних виробництв. На його переконання, державна політика має створити умови для залучення дешевшого фінансування (під 2–3% річних), розвитку інфраструктури, зниження політичних ризиків для інвесторів і повернення до функціоналу державних інституцій економічного розвитку.
«Настав час для серйозної промислової політики. Побудова підприємств для виробництва кремнію — це не лише економічне питання. Це — питання національної безпеки. Важливо, щоб Президент і уряд опікувалися цим напрямом, оскільки це питання і економічної, і оборонної стійкості», — заявив Власюк.
Виступ Володимира Власюка доповнив контекст, озвучений попередніми спікерами.
Зокрема, Павел Білек, заступник керівника відділу енергетичної та кліматичної політики, Berlin Economics, представив аналітику щодо економічної доцільності локалізації виробництва компонентів відновлюваної енергетики в Україні. Він наголосив, що у секторі вітрової енергетики вартість виробництва турбін в Україні лише на 10–11% вища, ніж у Китаї, що робить українське виробництво цілком конкурентоспроможним у межах ЄС. Проте для повноцінного розвитку необхідна розвинена логістика, інституційна підтримка та стабільні довгострокові рішення з боку держави.
Також Арон Керпел-Фроніус, радник з питань енергетики, наголосив на важливості формування стабільного внутрішнього попиту як ключового фактору для прийняття інвесторами рішень про розміщення виробництва в Україні. За його словами, критичним для «деплойменту» вітрових проєктів є рівень попиту щонайменше на 1 ГВт. Він підкреслив необхідність створення відповідних інституцій, стимулів і реформ, а також міжвідомчої координації на державному рівні.
Арон також підкреслив, що Україна має шанс стати не лише майданчиком для масового виробництва, а й для розвитку новітніх технологій — таких як сонячні батареї або турбіни нового покоління. За його словами, інновації не мають бути виключним надбанням кількох країн, і Україна має потенціал долучитися до цього процесу.
Обговорення підкреслило значення локалізації виробництва, розвитку інфраструктури та міжвідомчої координації для створення ефективного та конкурентоспроможного ринку відновлюваних джерел енергії. Україна має всі шанси стати провідним регіональним центром зелених технологій, якщо забезпечить належні умови для інвестицій, інновацій та державної підтримки.