З квітня по травень 2025 року в чотирьох містах — Одесі, Києві, Дніпрі та Львові — відбулася серія регіональних громадських обговорень проєкту Експортної стратегії України.
Метою заходів було отримання зворотного зв’язку від регіонального бізнесу, влади та експертного середовища щодо нового стратегічного бачення розвитку українського експорту в умовах війни та трансформації глобальної економіки.

Організатором виступила Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» у партнерстві з ПРООН та GIZ за фінансування урядів Японії та Німеччини. Ініціатива об’єднала ключових учасників регіонального діалогу та надала майданчик для врахування практичного досвіду експортерів у процесі формування державної політики.
Обговорення ініціювало Міністерство економіки України, до нього долучилися представники обласних військових адміністрацій, провідних бізнес-асоціацій, експортоорієнтованих компаній, експертного середовища та міжнародних партнерів. Формат відкритого діалогу дозволив почути широкий спектр позицій з різних частин країни — від південних портових регіонів до промислового сходу й заходу.

Учасникам було представлено бачення ключових пріоритетів: посилення державних інституцій підтримки експорту, зниження регуляторних бар’єрів, стимулювання інвестицій у виробництво продукції з високою доданою вартістю та впровадження цифрових інструментів, зокрема єдиного електронного кабінету експортера.
«Це має бути єдиний портал, який інтегрує всі сервіси, які бізнес отримує від держави. Інакше подолати бюрократію неможливо», — зазначив Володимир Власюк.

Особливу увагу розробники приділили перспективним напрямам, які можуть забезпечити прорив: постачання харчових продуктів в країни Глобального півдня, виробництво компонентів та обладнання для «зеленої» енергетики, експорт оборонної продукції, експорт цифрових продуктів, участь у глобальному ланцюгу переробки та постачань критичних мінералів.
«Україна має бути не постачальником сировини, а виробником продукції з поглибленою переробкою та високою доданою вартістю — від літію до акумуляторів і мікрочипів. Це — шлях до справжньої економічної незалежності», — наголосив Власюк.

Окремо було відзначено потенціал оборонно-промислового комплексу. За словами експерта, українські підприємства здатні виробляти продукції на $30–35 млрд, тоді як держава закуповує лише $6 млрд:
«Все, що не викуповує держава, потрібно експортувати. Це дасть змогу підприємствам інвестувати в розробки та розширювати виробництво».
Серед орієнтирів, визначених стратегією, — зростання обсягів експорту до $77 млрд та скорочення сировинної складової з 74% до 59%.
«Але результат буде лише тоді, якщо почнемо змінювати систему вже зараз», — підсумував Володимир Власюк.

Учасники заходів відзначили необхідність переведення Стратегії з декларативного рівня в площину реалізованих проєктів і програм. Пропозиції, висловлені в Одесі, Києві, Дніпрі та Львові, стосувалися конкретних товарних груп, бар’єрів при експорті, потреб у виставковій діяльності, механізмах страхування ризиків та доступу до міжнародних стандартів.
Представники місцевої влади висловили готовність співпрацювати у впровадженні стратегії на регіональному рівні.
На основі зібраних пропозицій експертами проєкту Tipster буде доопрацьована фінальна версія Експортної стратегії України. Очікується, що документ буде основою для державної політики у сфері розвитку зовнішньоекономічної діяльності та створить підґрунтя для економічного зростання в повоєнний період.

Захід організовано Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» в рамках реалізації проєкту “Експортна стратегія України в умовах війни” за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», та в рамках проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання”, що реалізовується ГС “ФПРУ) за фінансової підтримки уряду Німеччини в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі”), виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.