Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк взяв участь у міжнародній конференції «Російсько-українська війна та майбутнє європейської безпеки», яка відбулася 23 лютого 2026 року у Лондонській школі економіки та політичних наук (London School of Economics and Political Science).

Конференція об’єднала міжнародних експертів, представників урядів, науковців і дослідників для обговорення стратегічних викликів безпеки Європи, економічної стійкості України та підходів до її відновлення в умовах тривалої війни.

У центрі дискусій були питання взаємодії України з європейськими партнерами, поточні економічні потреби країни, а також формування довгострокової стратегії відновлення економіки та роль у цьому Європейського Союзу і Великої Британії.

Глобальні безпекові виклики та роль України у новому світовому порядку

Під час конференції учасники обговорювали низку ключових питань, зокрема трансформацію глобального порядку та нові геополітичні виклики.

У межах дискусії про фрагментацію глобального порядку експерти наголошували на значенні результату російсько-української війни для майбутнього демократичного світу. Зокрема звучала теза, що перемога України є критично важливою для демократії — навіть більшою мірою, ніж гарантії колективної безпеки, передбачені статтею 5 Статуту НАТО.

Також обговорювалася зростаюча невизначеність щодо архітектури безпеки Європи та ефективності існуючих механізмів ухвалення рішень у ситуації швидких безпекових загроз.

Окрему увагу було приділено питанням демократичної стійкості та ролі суспільства у забезпеченні безпеки держави. Учасники відзначали, що досвід України у протидії агресії значною мірою ґрунтувався на готовності суспільства до самоорганізації та спротиву.

У дискусіях також аналізувався сучасний характер війни та трансформація оборонної політики. Зокрема, експерти звернули увагу на досвід України щодо використання нових технологій та дронів, що суттєво змінює підходи до структури оборонних закупівель.

Ще одним важливим блоком стала дискусія щодо можливих сценаріїв переговорного процесу та умов завершення війни. Учасники наголошували на необхідності врахування помилок попередніх домовленостей, зокрема Мінських угод, які не забезпечили сталого миру.

У цьому контексті також обговорювався економічний стан росії. Володимир Власюк зазначив, що з урахуванням альтернативних розрахунків інфляції російська економіка фактично перебуває у стані стагфляції — поєднання економічного спаду та високої інфляції на тлі різкого зростання військових витрат.

Промислова складова відновлення економіки України

У межах економічної панелі конференції Володимир Власюк представив доповідь «Створення доданої вартості на території України:  промислова складова стратегії відновлення».

Виступ був присвячений питанням масштабування створення доданої вартості в Україні та ключовій ролі переробної промисловості у відновленні економіки.

У своїй презентації Володимир Власюк наголосив, що відбудова України повинна розглядатися не лише як відновлення зруйнованих об’єктів, а як глибока структурна трансформація економіки.

На його думку, розвиток сучасної переробної промисловості є критично важливим для:

• зміцнення економічної самодостатності держави
• підвищення рівня доходів населення
• фінансування потреб країни без критичної залежності від зовнішньої допомоги
• забезпечення обороноздатності країни

Було підкреслено, що промислова стратегія України має ставити перед собою практичну мету — створення технологічного сектору переробної промисловості, що передбачає будівництво значної кількості сучасних виробничих підприємств та стимулювання інвестицій у виробництво.

У презентації були окреслені ключові напрямки політики, необхідні для реалізації такої стратегії, зокрема:

1. Стимулювання інвестицій у будівництво нових виробництв — доступ до довгострокового фінансування, страхування військових ризиків, розвиток інфраструктури та масштабування індустріальних парків.
2. Продовження політики розвитку локального виробництва — підтримка переробки, локальна складова у державних закупівлях, залучення українських підприємств до проєктів відбудови.
3. Підтримка інновацій і технологій — розвиток системи фінансування досліджень та впровадження ключових технологій для промисловості.
4. Активна експортна політика — адаптація стандартів, розвиток експортного фінансування та інтеграція України у глобальні виробничі ланцюги.
5. Посилення інституційної спроможності держави — розвиток механізмів стратегічного економічного планування та координації економічної політики.

Учасники зустрічі домовилися продовжити експертні обговорення піднятих тем та підготувати пропозиції щодо можливих фінансових механізмів підтримки економічного розвитку України.