Під час заходу в Запоріжжі директор ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк представив основні напрацювання нової експортної стратегії України, над якою наразі триває робота спільно з Міністерством економіки. У своєму виступі він акцентував увагу на важливості виходу українського бізнесу на зовнішні ринки — особливо в умовах війни та скорочення внутрішнього ринку, коли стабільне економічне зростання може базуватися лише на експортній моделі.

Зокрема, Власюк наголосив, що 2025 рік стане критичним для багатьох компаній у зв’язку з новими вимогами до експортерів, зокрема щодо СЕ-маркування, технічної документації та митного регулювання. За його словами, структура українського експорту сьогодні характеризується низьким рівнем технологічності та високою часткою сировини — близько 74% проти 52% до повномасштабного вторгнення. Війна завдала серйозної шкоди промисловості, особливо індустріальним центрам на кшталт Маріуполя, однак регіони з потужним машинобудівним потенціалом, як-от Запорізький, можуть і повинні відіграти ключову роль у відновленні технологічного експорту.

Місією нової експортної стратегії, за словами експерта, є зміцнення економіки через розвиток технологій, збільшення глибини переробки та виробництва продукції з вищою доданою вартістю. Україна має необхідні передумови для цього — ресурси, людський капітал, логістику і зростаючий попит на міжнародних ринках. Власюк підкреслив, що середня вартість українського експорту залишається низькою, і щоб змінити цю ситуацію, потрібно продавати більш складну продукцію, яка має меншу вагу, але більшу цінність. Одним із завдань є повернення обсягів експорту до довоєнного рівня — близько 77 млрд доларів, а також підвищення його частки у ВВП та зростання питомої ваги середньо- та високотехнологічної продукції з нинішніх 26% до щонайменше 41%.

За словами Власюка, стратегія ґрунтується на трьох взаємопов’язаних цілях: створення ефективних державних інструментів підтримки експорту, подолання логістичних, технічних та іміджевих бар’єрів і розвиток виробничих потужностей через інвестиції. Наразі, як зазначив експерт, українські експортери отримують менше підтримки, ніж їхні конкуренти з інших країн, тому необхідно активізувати фінансові інструменти, оновити інфраструктуру, посилити освітні програми та забезпечити активнішу участь у міжнародних виставках і торговельних місіях.

Окрему увагу він приділив дерегуляції, цифровізації процедур, створенню електронного кабінету експортера та популяризації бренду Made in Ukraine. Власюк зауважив, що в умовах інформаційної війни вкрай важливо формувати імідж України як надійного торговельного партнера. Стратегія, як підкреслив експерт, є «живим» документом, який постійно адаптується до змін — вона охоплює багато секторів і вимагає гнучкого підходу.

Як приклад ефективної експортної політики, Власюк навів досвід Польщі та Чехії, які змогли суттєво наростити обсяги експорту завдяки залученню інвестицій і модернізації промисловості. На його переконання, масштабування українського експорту можливе лише за умови створення конкурентного виробництва в Україні, що забезпечить наявність якісної продукції з високою доданою вартістю.

Завершуючи виступ, Володимир Власюк наголосив на необхідності синергії між державою і бізнесом. За його словами, держава повинна створювати умови, інструменти й інституції, а бізнес — брати на себе ризики та відповідальність. Лише у партнерстві та послідовності дій можливо створити конкурентну експортну економіку, здатну забезпечити стійке зростання у складних геополітичних умовах.