Нова хвиля мобілізації в Росії може стати не лише військовим, а й серйозним економічним викликом для країни-агресорки. На тлі уповільнення економіки, дефіциту бюджету та рекордних витрат на війну кремль дедалі більше стикається з обмеженнями власної моделі ведення бойових дій.
Про те, чому російська економіка вже входить у фазу системної кризи, скільки насправді коштує Росії утримання армії та чому нова хвиля мобілізації може стати політично небезпечною для кремля, в ефірі Суспільне розповів директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова Комітету промислової модернізації ТПП України, кандидат економічних наук Володимир Власюк. 

За словами експерта, війна та міжнародні санкції вже завдали суттєвого удару по російській економіці. Якщо до повномасштабного вторгнення військові видатки Росії оцінювалися приблизно у 6,5 трлн рублів, то сьогодні вони фактично зросли утричі —майже до 20 трлн рублів. Водночас доходи держави, зокрема від експорту нафти та нафтопродуктів, скорочуються.

«Будь-яка економіка — це баланс доходів і видатків. Видатки Росії під час війни різко зросли, а доходи — впали. Це призвело до глибокої стагфляції та системної кризи», — зазначає Власюк.

На думку економіста, перші місяці 2026 року вже продемонстрували ознаки фактичного економічного спаду в рф. Частину проблем тимчасово компенсують високі ціни на нафту, однак вони не здатні перекрити структурні дисбаланси та зростаюче навантаження на бюджет.

Окрему увагу Володимир Власюк звертає на фінансову модель російської армії. За його словами, нинішня система комплектування через високі контрактні виплати стала надто дорогою навіть для російського бюджету.

«У середньому утримання одного солдата обходиться Росії приблизно у 10 мільйонів рублів. Це і підписний бонус, і щомісячні виплати, і компенсації родинам загиблих. Для бюджету це колосальне навантаження», – пояснює експерт.

Саме тому, на його думку, нова хвиля мобілізації розглядається кремлем як спосіб здешевити “живу силу” та компенсувати втрати на фронті. Водночас такий крок несе серйозні політичні ризики.

Власюк наголошує, що війна стає дедалі менш популярною серед російського населення. Вплив мають як економічні труднощі, так і зростання кількості втрат та ударів по території рф.

«Для путіна нова мобілізація — це дуже ризикований крок. Російське суспільство вже відчуває наслідки війни не лише через економіку, а й через масштаб втрат», —підкреслює він.

Додатковим сигналом проблем стала й офіційна заява російського уряду про різке уповільнення економіки. Російська влада прогнозує зростання ВВП у 2026 році лише на рівні 0,4%, а за перші місяці року вже було зафіксовано падіння економічних показників.

За словами Власюка, навіть ці цифри не відображають реального масштабу проблем, адже російська статистика традиційно занижує рівень інфляції та приховує емісійні механізми підтримки економіки.

«Якщо офіційно вони говорять про мінімальне зростання, то фактично йдеться вже про від’ємну динаміку. Український опір та санкції союзників суттєво послабили російську економіку, і цей процес лише посилюється», – резюмуєексперт.