Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України відбулася дискусія з питань макроекономічного аналізу та прогнозування, у якій взяли участь представники Мінекономіки, Мінфіну, Національного банку України та провідні економічні аналітики.
Обговорювали оновлені макропрогнози, баланс зовнішньої торгівлі, потенціал економічного зростання та напрями промислової політики у 2025–2028 роках.

За оцінками фахівців, зростання імпорту у 2025 році стало одним із головних викликів для української економіки. Його масштаб виявився значно більшим, ніж очікувалось, що змістило акценти у торговельному балансі та вплинуло на курс, інфляцію і динаміку виробництва.

Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк під час дискусії звернув увагу, що основне падіння експорту у 2025 році спричинене скороченням фізичних обсягів зерна та руди, а не ціновими факторами.

«У цьому році за сім місяців маємо падіння експорту близько 3,5 %. І тут цікава річ у структурі: знились основні товарні позиції — зернові культури та залізна руда. І просіли вони не через ціни, а через обсяги», — сказав Володимир Власюк.

Він нагадав, що у 2024 році експортери ще продавали маркетингові залишки попередніх врожаїв, тоді як у 2025-му цього ефекту вже немає.
За його словами, експорт зернових за сім місяців становив $4,3 млрд, що на $2,6–2,7 млрд менше, ніж торік. У залізорудній сировині — мінус приблизно 21 % через кадровий дефіцит та зупинку окремих ГОК-ів.

«Це структурна залежність нашого експорту від небагатьох позицій. Вона і спрацювала цього року», — пояснив експерт. «Водночас переробка зростає: деревина та вироби з деревини — +15 %, вироби з каменю, гіпсу, цементу — +14 %, машини й електрообладнання — +17–20 %. Але питома вага цих сегментів поки що мала».

Власюк зазначив, що торговельне сальдо залишається глибоко негативним: за півроку імпорт товарів становив $17 млрд проти $10 млрд експорту.
Серед причин  — закупівля обладнання для ремонту зруйнованої інфраструктури та зростання імпортозалежності після втрати потужностей металургії.

«Внутрішній попит не дасть потужного імпульсу для зростання ВВП у 2025 році. Резерви зростання — це експорт і державне споживання. Наш прогноз на рік — помірне зростання близько 1,8 %», — сказав він.

«Ми підключені до зовнішньої економіки: макрофінансова допомога — понад 40 млрд доларів щороку. Завдяки цьому ми тримаємося. Але ця залежність — колосальний ризик. Вихід — реальна промислова та експортна політика», — підкреслив Власюк.

Економіст, та керівник ГО «Інститут розвитку національної економіки» Вадим Ємець звернув увагу, що надлишковий імпорт формується не лише критичними поставками, а й значним споживчим сегментом для обмеженого прошарку населення.

«За сім місяців ми бачимо потужне зростання імпорту. У звичайних умовах це завершилося б новою хвилею девальвації, але сьогодні цей розрив перекривається зовнішньою фінансовою допомогою. Частину імпорту формує споживання людей із високими доходами — зокрема автомобілі та техніка. Ефект ревальвації зробив імпортні товари ще дешевшими, тож українські виробники опинилися під тиском», — зазначив Ємець.

Учасники дискусії погодилися, що ключ до макроекономічної стійкості — розвиток власного виробництва, інвестицій та експорту.
Мінекономіки та Мінфін анонсували підготовку спільного підходу до оцінки потенційного ВВП, а також оновлення політики стримування «зайвого» імпорту без шкоди для критичних поставок.