Протягом найближчих 25 років інвестиції в енергетичний сектор України перевищать $100 млрд. Важливо, щоб ці кошти працювали не лише на імпорт обладнання, а й на розвиток власної промисловості.
Саме цьому присвячене комплексне дослідження перспектив локалізації виробництва обладнання для відновлюваної енергетики (ВДЕ),  реалізоване німецькою консалтинговою компанією Berlin Economics і державним підприємством «Укрпромзовнішекспертиза» за участі громадської організації «Інститут розвитку національної економіки».
Промисловий потенціал
Як розповів Mind керівник ГО «Інститут розвитку національної економіки» Вадим Ємець, міжнародна група експертів уперше оцінила потенціал України в локалізації виробництва обладнання для «зеленої» енергетики у глобальному контексті, де лідером останні роки виступає Китай.

«Головна цінність цього звіту для бізнесу полягає в тому, що він окреслює орієнтири: які напрями виробництва обладнання для «зеленої» енергетики є найбільш перспективними для розгортання в Україні, які умови необхідні для їхньої реалізації та які рішення має ухвалити уряд для використання наявного потенціалу», – пояснив він.

Найбільший потенціал в Україні має виробництво вітрових турбін завдяки вже наявним компетенціям, випуску окремих компонентів і ресурсній базі (залізо, марганець, галій, графіт).

Для розвитку сонячної енергетики потрібно збудувати заводи з виробництва полікристалічного кремнію та скла.
«Перевагою є наявність високоякісних кварцових пісків, досвіду у виробництві полікристалічного кремнію та потужностей із проєктування», – зазначив директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Щодо літій-іонних акумуляторів, в Україні поки немає виробничого досвіду, але є запаси літію й графіту, які можуть стати основою для майбутнього виробництва.

«Існує очевидна потреба у прискореному впровадженні ВДЕ та акумуляторних батарей. Цей підвищений попит у поєднанні з іншими стратегічними можливостями може сприяти утворенню належних умов для локалізації виробництва «зелених» технологій в Україні», – зазначається у звіті Berlin Economics.

Європейський вимір
Локалізація має стратегічне значення не лише для внутрішнього ринку, а й для інтеграції України у європейські ланцюги постачань. Це дозволить послабити залежність ЄС від імпорту «зелених» технологій із Китаю.

Експерти підкреслюють, що вигідне розташування, ресурсна база та процес євроінтеграції створюють умови для позиціювання України як довгострокового енергетичного партнера ЄС. Це відповідає цілям Євросоюзу зі скорочення викидів і плану REPowerEU, який передбачає збільшення частки ВДЕ до 45% до 2030 року.
Економічний ефект
До 2050 року потреба України в обладнанні для відновлюваної енергетики сягне $84,5 млрд. Якщо цей обсяг буде вироблено всередині країни, ВВП може зрости на 41%, а економіка отримає нові робочі місця та промислові кластери.

«Протягом наступних 25 років інвестиції в енергетичний сектор перевищать $100 млрд. Без локалізації ці витрати збільшуватимуть імпорт, а не внутрішнє виробництво. Натомість локалізація стимулюватиме внутрішні інвестиції та наукові дослідження», – роблять висновок автори дослідження.
Повна версія публікації доступна за посиланням.
Із текстом дослідження можна ознайомитися – на сайті.