28 травня в Києві відбулася конференція, яка може задати вектор економічного розвитку України на наступне десятиліття — «Експорт в умовах війни: виклики та можливості». У центрі події — презентація проєкту нової Експортної стратегії України до 2030 року. Її мета — вивести Україну з пастки сировинної залежності та закріпити її як гравця на глобальному ринку інноваційної та технологічної продукції з вищою доданою вартістю.

У відкритті заходу урядові представники наголосили на ролі експорту як ключового інструменту економічної стійкості та відновлення. Зокрема, заступник міністра економіки Тарас Качка підкреслив, що експортна стратегія базується на новому підході — не директивному, а партнерському, що поєднує інтереси держави, бізнесу та громадянського суспільства. Він закликав орієнтуватися на реальні потреби виробників і наголосив на важливості просування переробки, підтримки індустріальних парків та розвитку оборонного експорту.

Серед ключових цілей нової стратегії — зростання обсягів експорту до $77 млрд на рік до 2030 року (у порівнянні з $56,1 млрд у 2024), зменшення частки сировинної продукції у структурі експорту до 59% (з нинішніх майже 89%), а також відновлення частки експорту у ВВП до 33% (з поточних 26%).

У першій панельній дискусії було представлено дослідження очікувань імпортерів української продукції в 10 ключових країнах. Як зазначила Вероніка Мовчан, головна проблема — не відсутність попиту на продукцію, а брак передбачуваності у державній політиці, логістиці та комунікації. Це підтвердили й результати глибинних інтерв’ю з партнерами.

Ігор Бураковський підкреслив, що «інформація — це не просто факт, а складова репутації країни». Саме тому прозора, скоординована і проактивна інформаційна політика має стати складовою експортної моделі.

Проєкт нової Експортної стратегії базується на трьох стратегічних цілях:

• Зміцнення інституційної спроможності — включаючи оновлення фінансових інструментів, розвиток ЕКА, аналітичної підтримки та консультативних сервісів для бізнесу;
• Створення сприятливого середовища — реформи в митниці й оподаткуванні, цифровізація, розвиток мультимодальних логістичних коридорів до ЄС, гармонізація регламентів;
• Зростання та диверсифікація експорту — розвиток переробки, індустріальних парків, підтримка ІТ, оборонної продукції та інтеграція в глобальні ланцюги доданої вартості.

Реалізація відбуватиметься у два етапи:

• 2025–2026 — розбудова інституцій, оновлення регуляторного середовища, аналітична підготовка;
• 2027–2030 — масштабування фінансових інструментів, запуск сервісів для бізнесу, активне залучення інвестицій.

Завершальна панель була присвячена комунікаційній стратегії України на глобальних ринках. Учасники акцентували: бренд Made in Ukraine має перетворитися на потужну рамку просування української економіки у світі.

Архітектура бренду включає парасолькову марку «Made in Ukraine» і тематичні напрями — Green Ukraine (екологічна трансформація) та Digital Ukraine (цифрова інфраструктура). Презентовано також концепцію координаційних платформ з функцією «єдиного вікна» для експортерів, культурної дипломатії й цифрових рішень для МСБ.

В рамках завершального етапу конференції директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк підбив підсумки обговорень і представив ключові підходи, які стали основою розробки нової Експортної стратегії.  

«Ми подивилися, які в нас з експортом основні “вузькі місця”, і сформулювали три стратегічні цілі, які мають це змінити. У центрі — продукція з високою доданою вартістю. Бо сьогодні наша середня експортна ціна в рази нижча від цін сусідніх країн Євросоюзу. 

Щоб це змінити  треба продавати не сировину, а оброблений, дорожчий продукт. Для цього потрібні ефективні державні інструменти, які реально стимулюють  підприємців виробляти та експортувати товари з поглибленою переробкою та вищою ціною, — зазначив він.

Він додав, що під час розробки стратегії проведено численні консультації і напрацьовано понад 100 конкретних заходів із  виконавцями, термінами і очікуваними результатами. Цей комплекс пропозицій наразі опрацьовується Міністерством економіки, і є сподівання на ухвалення більшості рішень найближчим часом.

Критичною експерт вважає забезпечення стабільного та гарантованого державного фінансування експортної програми до 2030 року: «Фінансування — це інвестиція в розвиток виробництва та експорту, що через кілька років повернеться у вигляді зростання податкових надходжень. Держава має виступати як своєрідний підприємець та партнер бізнесу, створюючи умови для його зростання.»

Стратегія передбачає створення нових інституцій та  інструментів підтримки — від фінансової допомоги і сприяння участі у міжнародних виставках до адаптації механізмів під виклики воєнного часу. Це дозволить оперативно реагувати на можливості, які зʼявляються на  різних ринках, зокрема країн глобального Півдня, а також підтримувати технологічні сектори, включно із оборонно-промисловим комплексом.

Власюк презентував ініціативи зі створення спеціалізованої банківської установи для проєктного фінансування експорту, включно з кредитуванням іноземних покупців, а також державного Фонду підтримки експорту, що компенсуватиме фінансові ризики і покриватиме прогалини, не закриті міжнародними грантами.

  Приділено увагу  підтримці підприємств у прифронтових регіонах через диференційовані умови кредитування і грантової допомоги. Планується також створення Ради старших експортерів для обміну досвідом, особливо  з експортерами початківцями.

Підсумовуючи, Власюк зазначив, що лише завдяки тісній координації заходів експортної політики, ефективним інстуціям та синергії державних і приватних зусиль Україна зможе ефективно реалізувати свої можливості на світовому ринку і робити це потрібно зараз,  навіть в умовах війни.

Захід організовано Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» в рамках реалізації проєкту “Експортна стратегія України в умовах війни” за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», та в рамках проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання”, що реалізовується  ГС “ФПРУ) за фінансової підтримки уряду Німеччини в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі”), виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.