Україна має ряд вагомих конкурентних переваг у виробництві борошна і круп.

Український експорт борошна і круп протягом 2010-2015 рр. збільшився на 57% – до 159,2 млн. дол. в 2015 р. Істотний приріст зовнішніх поставок стався в сегменті борошна – в 2,6 рази (до 69,9 млн. дол.) і висівок – в 1,5 рази (до 61,3 млн. дол.) в 2015 р. Поставки круп і продуктів із зерна для сніданків навпаки знизилися на 37% (7,5 млн. дол.) і на 20% (20,4 млн. дол.) відповідно.

«Перспективним і стратегічно важливим для українських експортерів борошномельної та круп’яної продукції є ринок Європейського Союзу через наявність значного імпортного попиту», – зазначив у своєму виступі директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Власюк Володимир. Так, імпорт борошна в ЄС в 2015 р. склав 1,1 млрд. євро, в т.ч. зовнішній імпорт – 0,91 млрд. євро (8%). У товарній структурі зовнішнього імпорту переважає овочеве (217 млн. євро) і пшеничне борошно (23 млн. євро). Основними покупцями борошномельної продукції в ЄС є Великобританія (20 млн. євро), Німеччина (18 млн. євро), Франція (11 млн. євро) і Австрія (9 млн. євро). Традиційно, країнами-постачальниками борошна в Євросоюз є: США (16 млн. євро), Туреччина (11 млн. євро), Індія (9 млн. євро) і Перу (8 млн. євро). Питома вага України в зовнішньому імпорті в 2015 р. складала лише 0,6%.

Значна імпортна ніша є не єдиним фактором, який може сприяти нарощуванню борошномельної та круп’яної продукції в ЄС. Україна має ряд вагомих конкурентних переваг у виробництві окремих видів борошна і круп. До таких продуктів відносяться готове оброблене зерно (крім пластівців); готові харчові продукти, отримані шляхом здуття або смаження зерна зернових культур або зернових продуктів, пшеничне борошно, висівки зерна, зернових культур.

Темпи зростання зовнішнього імпорту продуктів борошномельної та круп’яної промисловості.

Як зазначив заступник начальника відділу секторальних досліджень та проектних розробок УПЕ Микола Мостов’як, до основних можливостей для українських виробників борошна і круп на ринку ЄС можна віднести: короткий термін доставки, враховуючи спільний кордон України з Євросоюзом; сприятливі кліматичні умови для виробництва більшості видів зернових та їх переробки; низька вартість робочої сили і низька ймовірність підвищення заробітної плати в короткостроковій і середньостроковій перспективі; потенціал для збільшення поставок на європейські експортні ринки в умовах вступу в силу Угоди про асоціацію з ЄС; висока конкурентоспроможність при експорті органічних продуктів».

Поряд з позитивними перспективами, існують і певні перешкоди до нарощування експорту. Так, український експорт борошна і круп підпадає під дію квот, по закінченню яких стягується мито, яке на окремі позиції сягає 173 євро/тонна. При цьому обмежуючий вплив мита на експорт має місце при поставках пшениці м’якої, пшеничного борошна і гранул, за якими Україна практично вичерпала виділену на 2016 рік квоту на безмитні поставки в країни ЄС (квоти використані на 74,5%, всього 950 тис. тонн). Мита на інші види борошна і круп не істотного впливають на їх експорт.